Харківські Соколи: знову на злет

ХАРКІВСЬКІ СОКОЛИ
Одним з двох абсолютних дебютантів чоловічої Вищої ліги є команда «Харківські Соколи» (ще один новачок – столичний «Київ-Баскет»). Розпочинають сезон харків’яни на виїзді – 9-10 жовтня у Сумах на них очікують матчі з СумДУ. Що криється за такою красивою поетичною назвою «Харківські Соколи»?
Про історію створення і завдання, що стоять перед «соколами», розповідає президент клубу Сергій Чебишев:
– Очолюючи громадське об’єднання «Харківська федерація баскетболу» я зіштовхнувся з багатьма складнощами. Наприклад, з місцями для проведення дитячих турнірів. І ось назустріч пішло керівництво Харківського Національного Університету Повітряних Сил ім. Кожедуба. Його очолює генерал-майор Андрій Алімпієв. Цей Університет регулярно надавав нам зал для турнірів. А у цьому навчальному закладі насправді дуже сильно культивується баскетбол. Рік тому виникла ідея щодо можливості об’єднан’я моїх зусиль, зусиль небайдужих у Харкові людей, яким небайдужий баскетбол. І з цим Університетом, у такому тандемі ми за рік змогли втілити задумане – організували команду, яка дебютує у Вищій лізі. Ми позиціонуємо себе, як команда Університету, як військова команда. Схоже, ми одні такі в Україні. У нашій заявці – три курсанта, які вчаться у цьому Університеті і один офіцер. Це лейтенант Сергій Ольховиков. Одночасно він є капітаном нашої команди. Але найцікавіше ось що: команда, безумовно, нова, у ній грають здебільшого харків’яни, але історія усе ж таки у нас є. Свого часу, після другої світової війни, у Харкові було засновано Харківське Вище Авіаційно-Технічне Училище. У ньому була прекрасна баскетбольна команда, яка протягом щонайменше п’яти років посідала перші місця на чемпіонатах України у різних змаганнях. І я застав одного свідка тих подій, це Леонід Григорович Міронов. Він був суддею всесоюзної категорії і я можу вважати його якоюсь мірою своїм вчителем. І він саме розповідав про ту післявоєнну команду чимало цікавих історій і фактів. У ній гралі майстри спорту Банатов, Лелюк – це у Харкові були стовпи баскетболу. Багатьох з них, нажаль, я вже не застав у живих, а з Мироновим ми дуже добре спілкувалися. І ось інформацію від нього ми вирішили трансформувати і закінчилося тим, що це Авіаційно-Технічне училище багато разів міняло назву, але на сьогодні вони є складовою частиною Харківського Національного Університету Повітряних Сил. Тому ми можемо вважати, що наша команда відродилася після багатьох років забуття. Ми вважаємо, що ми продовжувачі славетної історії тієї воєнної команди. Гратимемо ми також на базі кафедри фізвиховання цього Університету. Ми вдячні її начальнику полковнику Кирпенку і звісно, генерал-майору Андрію Алімпієву, який всіляко нам сприяє і є нашим однодумцем.
– Про мету на сезон говорити ще зарано?
– Вона новостворена, але як же ж без цілей? Хочемо пробитися до плей-оф. А там будемо дивитися.