2018 рік – це був рік кваліфікації на жіночий ЄвроБаскет

bos1

Збірна України пройшла кваліфікаційний турнір і посіла друге місце в групі одразу після команди чинних чемпіонок Європи збірної Іспанії. Українки пройшли кваліфікацію учетверте поспіль і вперше під орудою іноземного тренера Горана Бошковича з Чорногорії.

Але просто кваліфікуватися недостатньо – як для тренера, так і для команди. Збірна України зустрінеться у Ризі на груповому етапі зі збірними Велиої Британії, господарками турніру Латвією та знову зі збірною Іспанії. Про рік, що минає, й майбутній жіночий ЄвроБаскет-2019 головний тренер національної команди Горан Бошкович розповів агентству Укрінформ.

ЗБІРНА УКРАЇНИ ДОСЯГЛА МЕТИ
– Минулого року ви отримали новий досвід – робота головним тренером збірної команди? Вам сподобалося?
– Так це був для мене перший досвід роботи головним тренером національної команди. Скажу відверто мені сподобалося, це була цікава подорож, чудовий досвід для мене, тому я вдячний за цей досвід минулому року, вдячний нашій команді й Федерації баскетболу, яка мені таку можливість надала.

– Чи згодні ви з тим, що минулий рік був успішним для нашої національної команди?
– Я думаю так, напевно, ми пройшли туди, де і належить бути національній збірній України, до найкращих 16 команд у Європі. Це була наша мета у кваліфікації й ми її досягли.

– Мета полягала в тому, щоб потрапити на жіночий ЄвроБаскет-2019, команда впоралася з цим, але не всі команди з других місць потрапили на турнір. Чи були які-небудь побоювання або хвилювання стосовно нашого другого місця, особливо після домашньої поразки для Іспанії?
– Ми не хвилювалися взагалі. Наша стратегія полягала в тому, щоб заробити величезну різницю закинутих/пропущених очок у нашій групі. Отже, ми знали, що це допоможе нам в кінці турніру (система розіграшу передбачала, що на ЄвроБаскет потраплять лише 6 з 8 команд із кращою різницею закинутих/пропущених, серед тих які посіли другі місця – авт.) Коли ви граєте в тій же групі, що й Іспанія, треба думати про все і бути готовим до будь-чого. Щодо гри у Києві, то ми на рівних боролися до останніх секунд. Я сподіваюся, що вболівальники, які прийшли на ту гру, запам’ятають ту напругу надовго.

ЯГУПОВА МОЖЕ РОБИТИ СИЛЬНІШИМИ СВОЇХ ПАРТНЕРОК ПО КОМАНДІ
– Чи є наші суперниці іспанки непереможними для інших європейських команд?
– Ніхто не сумнівається, що Іспанія зараз є найкращою командою в Європі. На попередньому чемпіонаті вони переграли усіх, з Україною включно, із різницею у рахунку понад 15 очок у кожній з ігор. Вони уже давно грають разом з одним тренером, тому здолати їх – дуже важке завдання для усіх.

– Ми говорили тільки про діючого чемпіона, але не про інших супротивників, зокрема Латвії ми програли цього літа у товариських матчах.
– Звичайно, Латвія – дуже сильна команда, яка завершила на 6-му місці останній чемпіонат. Зараз вони є господарками та мають великі очікування від Євробаскету. Цього літа вони готувалися до чемпіонату світу, і ми приїхали до них з дуже молодою командою, вони нас переграли, але подивимось – що буде наступного року.

– Чемпінат Європи – це короткий турнір, який дуже відрізняється від кваліфікації, адже у перші 2 дні (у іграх з Іспанією та Латвією) усе може бути вирішеним для нас.
– Може бути і так, а можливо, ні, я не схильний так думати.

– Дивлячись на кваліфікацію та попередній ЄвроБаскет, здається, що наша команда залежить від Аліни Ягупової, вона грає майже без ротації; вона має найкращі показники із закинутих очок і підбирань. Що ви можете сказати про її роль у збірній?
– Немає сумнівів, що Аліна Ягупова – гравець європейського  топ-класу. Вона дуже важлива для нашої команди. Я очікую від неї, насамперед, найкращого баскетболу. Також вона може робити сильнішими своїх партнерок по команді, як це робили дійсно великі гравці минулих років. Так вона може стати справжнім лідером.

До речі:  Збірна України провела три матчі в Жіночій серії 3х3

У БАЛКАНЦІВ Є ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ КОНКУРУВАТИ І ЗМАГАТИСЯ, І ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ БАСКЕТБОЛУ
– У коментарі сайту Федерації баскетболу fbu.ua ви сказали: “Вважаю, що нам краще було б грати в Сербії з багатьох причин”, чи могли б ви відкрити кілька з цих причин. (Групова стадія ЄвроБаскету буде відбуватися у двох країнах: Сербія і Латвія, «українська» група А гратиме у Ризі – авт.).
– Коли ви просто перетинаєте кордон із Сербією, ви бачите “Ласкаво просимо до Сербії – країни баскетболу”, – це є однією з причин. Я грав там протягом багатьох років, там є велика частина моєї баскетбольної сім’ї, моя донька живе в Сербії. Крім того, якби ми грали там, я гадаю, нам було б простіше у плані підготовки і т.д.

– Чому баскетбол став настільки популярним спортом на Балканському півострові? Особливо, колишні югославські республіки.
– Це правда, баскетбол дуже популярний у всіх балканських країнах, я думаю, через фізичні особливості людей у цьому регіоні. Наприклад, якщо говорити про середній зріст населення, то тут живуть одні з найвищих людей на планеті. Не менш важливим є велике бажання конкурувати і змагатися, це прищеплюють нам з раннього віку, і це дуже важливо для баскетболу.

– Працюючи з українками, ви помітили деякі ментальні відмінності з чорногорками?
– Не так багато розбіжностей, жінки – вони лишаються жінками усюди.

– Найбільша різниця між жіночим баскетболом і чоловічим на вашу думку? Це атлетизм? Швидкість? Емоційність?
– Баскетбол у жінок і чоловіків – це той самий вид спорту, він має однакові правила та однакове походження, але існує кілька відмінностей. Я думаю, найважливіші з них – це атлетизм і швидкість, вони мають вирішальне значення і роблять реальну різницю у способі гри.

ЧОРНОГОРЦІ ДОБРЕ РОЗУМІЮТЬ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ, ВОНИ ПАМ’ЯТАЮТЬ ЮГОСЛАВСЬКУ ВІЙНУ НА ПОЧАТКУ 90-Х РОКІВ
– Чи запитують люди у вас вдома про Україну, про життя тут, про останні події з “військовим станом”?
– Так, мене запитують доволі часто, вони цікавляться. Зв’язки між країнами тісні. Багато українців приїжджають зазвичай до Чорногорії влітку. Люди тут краще розуміють ситуацію в Україні, вони пам’ятають югославську війну на початку 90-х років. Чимало людей тут відчували війну на собі, так що всі сподіваються, що ситуація буде спокійною і більше не буде жертв.

– Які ваші очікування від майбутнього року?
– Я все ще складаю свій список очікувань, я ж маю час до 31 грудня!

– 2018-й, за східним гороскопом, був ваш рік, ви довіряєте гороскопам?
– Дійсно мій рік? Що ж ви мені раніше про це не говорили? Якби я знав про це, мені не довелося б так жертовно віддаватися роботі, працювати занадто багато! На жаль, я не вірю в гороскопи, але, у будь-якому випадку, я хочу привітати всіх людей, які вірять і не вірять у гороскопи, й побажати їм успіху у майбутньому році!

– Вам теж успіхів!